Жив собі дід та баба, у них була курочка ряба. У баби була курка, а в діда петух.
От вони пішли по ягоди. Поліз петух та й трусе, а курка збира. Та глянула вона вгору, як петух трусе деревом, і запорошив [він] курці око. Біжить баба:
— Петух, петух, навіщо курці око запорошив?
— Тому, що портки порвались!..
[— Портки, портки, чому ви порвались?]
— Тому, що вівці погризли!..
— Вівці, вівці, нащо ви портки погризли?
— Тому, що нас пастух не пас!..
— Пастух, пастух, чому ти овець не пас?
— Тому, що господиня торбу не дала!..
— Господиня, господиня чому ти торбу не дала?
— Тому, що свиня діжу перевернула!..
— Свиня, свиня, чому ти діжу перевернула?
— Тому, що вовк поросят поїв!..
— Вовк, вовк, навіщо ти поросят поїв?
— Тому, що я їсти хотів!..
І так ходила баба з хати в хату і толку мало; не могла вона заступиться за курочку…