Пішов циган у ліс рубати собі дров. Виліз на бука і рубає гілляку, на якій стоїть. Іде чоловік лісом та й питає:
— Що ти там, цигане, робиш?
— Дрова рубаю.
— Та ти впадеш відти.
Сказав це чоловік та й пішов далі. А циган гілляку дорубав та й на землю з нею впав. Схопився і біжить за тим чоловіком у погоню. Догнав його і питає:
— Ти Біг?
— Ні, я не біг, я йшов поволи.
— Як ти Біг, то скажи мені, коли я буду вмирати. А чоловік йому каже:
— Тоді будеш умирати, коли зад у тебе буде студений.
А штани в цигана були пірвані. Посмотрив він, а зад студений. Упав циган на дорогу та й кричить:
— Я гину, я вмираю! Над’їхав дідич бричкою.
— Що з тобою, цигане?
— Йой, пане дідичу, я вмираю.
— То що з тобою сталося?
— Мені зад застив.
А дідич його як урвав пару разів арапником! Циган схопився і посмотрився там, де вдарив дідич. А зад уже теплий був.
— Дякую, пане дідичу, вже трошки легше.