Засудили чоловіка на смертну кару — повісити. Кат убрав рукавиці і вже тримає його на ланцу. Запитався в него суддя перед смертю: — Що ти жадаєш?
— Жадаю, аби ви мене пустили з катом додому. У мене є заховані гроші. Про них не знає ні жінка, ні син. Я дістану і поділю ті гроші на три частини: одну жінці, одну синови і одну катови.
Суддя сказав:
— Добре, іди.
Він прийшов, вибрав ті гроші, висипав на стіл і ділить на три купці. А син запитався:
— А чого ви, тату, розкладаєте на три купці.
— Одна купка мамі, одна тобі, а одна катови.
— А за що катови? — спитав син.
— Я пообіцяв дати катови за те, що має мене вішати. А син сказав:
— Дайте мені цю купку, то я вас сам завішу. Тоді тато зсунув усі гроші на дві купці.
— Я думав, що ти будеш давати свою купку, аби мене не завішали. А ти ще сам хочеш завішати? Най буде все мамі й катови. А тобі нічого.
Та й пішов батько туди, де його мали вішати.