Побились якось об заклад заєць та черепаха, хто хутчіш лісову галявину оббіжить.
Черепаха одразу рушила в дорогу. А заєць лежить під кущем, посміхається: «Поспішай, поспішай, черепашко, все одно я тебе випереджу!» Лежав та посміхався, лежав та посміхався, а черепаха тим часом — хоч і тихо йшла — вже майже дійшла до мети. Ой, як побачив це заєць! Ой, як кинеться наздоганяти! Еге, куди там!
Бігати заєць добре вмів, але не знав того, що коли довго лежати на місці, то й від черепахи можна відстати!