Жаба кумкала в річці. Ворона почула це, причаїлася на березі й чатувала, аж поки схопила жабу. Та почала проситися-молитися: відпусти на волю! Але ворона не зважала на благання і міцно тримала здобич у дзьобі. Тоді квакуха почала розхвалювати птаху:
— Ой, які гарні в тебе штанці!
Ворона запишалася від такої похвали й прокаркала:
— От побачила б ззаду — ще гарніші!
А жабі тільки цього й треба — ледь одкрився дзьоб, як вона шубовснула в річку, а звідти заходилася кепкувати зі своєї нападниці:
— У ворони старі штани! У ворони старі штани!
Вороні страшенно кортіло ще раз упіймати жабу, але та була обачна. Так і полетіла одурена ні з чим.