Жив був жадібний пес. Якось побачив він, що інші пси гризуться між собою за величезну кістку, підкрався, схопив кістку і навтьоки.
Добіг пес до струмка, бачить: з берега на берег, замість містка колоду перекинуто. Затис пес кістку в зубах міцніше, йде по колоді.
А з-під містка на нього інший пес дивиться і теж з величезною кісткою в зубах. Жадібний пес подумав: «Зараз ще одну кістку дістану!» Вишкірив зуби, загарчав.
Пес під мостом теж зуби вишкірив.
«Ага, ти в мене кістку забрати хочеш? – подумав жадібний пес. – Ні, не бути цьому, я зараз в тебе твою кісточку відберу! Клацнув від злості зубами і стрибнув у воду.
Кістка вислизнула з його пащі, пішла на дно.
А жадібний пес і сам мало не потонув.