Категорії
Зарубіжні народні казки Шведські народні казки

Жити чи померти?

Жила на світі одна дуже жадібна стара. І все журилася, що помре вона, а корова її чужим людям дістанеться. І задумала вона свою корову перед смертю неодмінно заколоти і з’їсти. Тільки от невідомо — коли до неї смерть прийде?

Стала баба ходити по сусідах і у всіх поради питати. А один жартівник думав-думав та й сказав їй:

– Піди, бабусю, в гори. Вилізь на вершину гори і крикни: “Жити чи померти?”. І одразу відповідь почуєш.

Так стара і зробила. Залізла на високу гору і закричала щосили: “Жити чи померти?”. А відлуння їй у відповідь:

– Померти!.. Померти…

Повернулася стара додому і зарізала свою корову. А потім розпалила вогонь і зварила повний котел яловичини. Багато днів вона коров’ячим м’ясом ласувала, поки останнього шматочка не з’їла і останньої кісточки не обгризла.

Минув тиждень, другий, а стара все не помирає. Розлютилася вона, пішла до сусідів і накинулася з лайкою на того жартівника, що їй поради давав:

– Ах ти шахрай, безсоромні твої очі! Ти навіщо мене обдурив?

А жартівник її і питає:

– А що ж ти кричала, бабусю?

– Жити чи померти, – відповідає стара.

– А ось і невірно! Треба було кричати: “Померти чи жити?”.

На другий день знову пішла стара в гори, забралася на найвищу вершину і закричала:

– Померти або жити? А відлуння їй у відповідь:

– Жити!.. Жити…

Так і живе стара до цієї пори і все журиться, що раніше терміну свою корову з’їла.

Питання та відповіді до казки "Жити чи померти?":
Чому стара вирішила заколоти свою корову?
Яку пораду отримала стара від жартівника?
Що відповіло старій відлуння, коли вона закричала?
Що сталося після того, як стара заколола корову?
Яка була реакція старої, коли вона не померла?