Жили собі два брати. Один був багатий, а другий був бідний, поля їхні були поруч.
У бідного урожай був гарний, а в багатого був поганий. Багатий хотів обманути бідного і забрати урожай собі. Вони домовились, що вийдуть вранці на поля і запитають Бога.
Багатий викопав яму і посадив туди свого сина, наказавши йому, що коли вийдуть вранці на поле і він буде питати чиє воно, то щоб сказав, що багатого.
От вони рано-вранці прийшли, а багатий і питає:
— Боже, чиє це поле?
Хлопець з ями відповідає, що багатого. Бог почув це і тоді каже:
— Не вірте йому, люди, це поле бідного.
Підійшов Бог до сина багатого та й говорить йому:
— Щоб ти весь вік сидів у норі і не бачив білого світу.
Тоді син багача перетворився на крота.