Надворі добрий мороз. Циган зайшов до вуйка в хату. А вуйко сидить на печі та й ноги спустив донизу.
— Ну що, цигане, — каже вуйко, — надворі мороз?
— Ох, — каже, — мороз.
— То коби ще й вітру доброго до цего морозу. Вуйко закашлявся на печі, а циган каже:
— Вуйку, коби вам ще кольки добрі до того кашлю. Ґаздиня варить їду. А циган каже:
— Що, ґаздине, варите їду? Будемо їсти. А вуйко з печі:
— Будемо їсти, цигане, та не всі.
Ґаздиня відцідила барабулі *, зажарила солониною. А циган хап рукою та в рот. А то його впарило, і він назад у баняк плюнув. А вуйко каже:
— Дай йому ту барабулю, най їсть та вдавиться. Добре я казав, що будемо їсти, та не всі.