Один самотній селянин усе життя відкладав мідні гроші. Великий глечик із сірої глини був до країв наповнений мідяками і, про всяк випадок, надійно захований.
Минув час, селянин постарів, до того ж осліп і вже не міг працювати і заробляти собі на життя. Ось тоді й знадобились йому гроші. Щосуботи ввечері, після заходу сонця, сліпий виходив зі своєї хатинки в двір, розгрібав руками землю під старою грушею та виймав із глечика декілька мідних монет, щоб прожити до наступної суботи.
Минув рік, але селянин не журився, бо в нього все ще було достатньо грошей. Та раптом в одну із субот старий не знайшов на місці глечика з мідяками.
Бідолашний зрозумів, що глечика в нього вкрали. Звичайно, бідному сусідові ще більше потрібні були гроші. «І все-таки, — подумав сліпий, — ніколи бідняк не зазіхатиме на гроші такого ж, як і він, бідолахи! Отже, гроші вирив сусід-багач».
«Чим більше людина багатіє, тим жадібнішою стає», — подумав сліпий і постукав у двері багатого сусіда.
— Сусіде, — звернувся до багача селянин, — я останнім часом дуже хворію і відчуваю, що жити мені залишилось недовго. Я все життя відкладав і назбирав глечик мідних монет. Цей глечик я закопав у своєму дворі під старою грушею. Що ж буде з ним, коли мене не стане? Ви завжди були добрим сусідом, тому я вирішив залишити усі свої гроші вам. У мене ще є горщик із сріблом. Він захований в іншому місці. Та щоб ви могли взяти всі мої гроші відразу, я завтра ж закопаю горщик поряд з глечиком під старою грушею.
Багач уважно вислухав сусіда, здивувався, але був дуже радий. Коли ж той пішов, багач взяв лопату, тихенько прокрався у двір сліпого й заховав глечик з мідяками на те ж саме місце, де він і був спочатку.
«Тепер мені дістануться не лише мідні гроші, але й горщик із сріблом!» зрадів багач.
Але радів він даремно, тому що сліпий наступного ж дня викопав свій глечик з мідяками і заховав в більш надійне місце. А ввечері знов постукав у дім багача й оголосив йому, гірко плачучи:
— У мене все вкрали!
Багач зрозумів, що сліпий сусід перехитрив його. Але ж не судитися з сліпим за те, що він узяв назад свої власні гроші.