Здибалася панська блоха з хлопськов. Каже хлопська блоха до панської: «Чи добре тобі в пана?»
Каже панська блоха: «О, мені добре. До м’якої перини мене пан ніколи не подавить і маю час напастися пана, бо спить від дня до дня».
А хлопська каже: «Ой, мені зле. Бо хлоп де ляже, ци на землю, ци на лавку, то мня дуже притисне, а так живо встає, же не маю часу накусатися його твердої шкіри».