Жили субі чулувік і жінка. Єдного разу пішли вуни в поли житу жати. Вуни взяли зу субою гладущик мулука на пулуднук і пуставили їго в хулудочок підк ущамі, а самі пішли жати. Жнут собі, жнут, гаш тут біжит лисичка. Нашла вуна той гладущик, вструмила голуву в него, випіла мулуко, а голуву назад ни вийме.
— Гладущик, гладущик, віддай мені голуву.
А він ни віддає. Крутиласі вуна, крутиласі, качалісі, качаласі, витігала ту голуву. Ту де там — ніяк.
— Вот проклятий гладущик, зера я тубі зроблю, піду ду криниці і втуплю.
Пішла вуна, встромила голуву в криницю. А гладущик набравсі води і путягнув лисичку у вуду.