Одного разу на базарі циганка загаялася і загубила своє циганча. Циганя почало гірко плакати і кликати маму. Його обступили люди і почали розпитувати, яка ж у нього мама.
— Дуже гарна, найкраща у світі, — плачучи, відповідає циганча.
Люди зацікавилися і дуже хотіли побачити його маму. Вони підводили до нього дуже гарних жінок, справжніх красунь, а циганя кричить, що це не його мама, бо у нього мама красивіша.
Так тривало годину. Нарешті появилася циганка. Вона була в брудному одязі. Очі мала великі і витрішкуваті, великий, як перепічка, ніс. Циганя побігло до неї,
радісно вигукуючи:
— Це моя мама!