Був колись такий Іванко. Де він, там і хлопці біля нього. Іде раз батюшка. Каже до Іванка:
— Іванку, кажи мені басеньку.
— Ой, не можу, бо риби спливло стільки, що мішками носять, саньми возять. Піду я!
Та й побіг. А батюшка думає: «Піду, запряжу коней, поїду рибу ловити». Поїхав, а там ніякої риби нема. На другий день іде Іванко, а назустріч батюшка.
— Іванку, чого ти мені збрехав?
— Та ви ж самі просили.