Були собі дід та баба, був у них син Іван. Але дівчата його не любили. Одного разу дід каже до сина:
— Піди на вулицю на масницю і кидай на дівчат очима. Може, яка і покохає тебе.
Іван довго думав і пішов у вівчарню. Там він повиколював очі в овець і з тим подався на вулицю. Коли дівчата почали танцювати, він став кидати на них очима.
Наступного дня батько пішов у вівчарню давати вівцям їсти і завмер. Там всі вівці були сліпі. Тоді він гукнув сина та й каже:
— Чому всі наші вівці сліпі?
А Іван каже:
— Ти сам казав, щоб я кидав очима на дівчат, а я взяв і повиколював очі у овець, бо своїх було шкода.
Такий був нерозумний син Іван.