Раз ослові дур голови взявся. Взяв він, убрався в скіру льва та пійшов страшити людей та звірину, гей би то він був той сильний лев!..
Волочиться він раз по селі, а ту пси за ним, та як обскочуть осла!.. Став осел боронитися та й, на нещастя, скіра з голови ізсунулася, і показалися довгі уха осла!.. Що за сміх повстав межи людьми!.. Осла зловили та й буком, і завели го до єго ґазди. Той відтак го ще ліпше научив, як має з обори утікати та перебиратися.
Так то роблять нерозумні, що хотять тим величатися, чим не суть.