А ще розповідають, проїжджав якось падишах повз сад і побачив за парканом старого, що садив персикове дерево.
— Гей, старий, — звернувся падишах до садівника, — твоє життя хилиться до заходу сонця, ти вже не дочекаєшся плодів цього дерева, навіщо такі турботи?.. Ну, знаю, знаю, ти скажеш: «Батьки наші трудилися для нас , а ми маємо працювати для нащадків». Але дай відповідь, чи є сенс думати про минуле, яке пішло в пітьму, і про майбутнє, яке ще не вийшло з пітьми? Адже тільки сьогодення належить нам.
— Тобі, володарю, не зрозуміти садівника! – відповів старий. – Ти не хочеш згадувати минуле – значить, воно в тебе таке, що краще б його зовсім не було. Ти не хочеш думати про майбутнє, отже, ти його боїшся. Тож не заздрю я твоєму сьогоденню!
Падишах і садівник
Питання та відповіді до казки "Падишах і садівник":
Чому падишах звернувся до садівника?
Що відповів садівник на запитання падишаха про сенс його праці?
Яке ставлення садівника до своєї праці?
Як падишах ставиться до думок садівника?
Яка головна тема цієї казки?