Прекрасний павич насміявся з качура, мовлячи: «Який ти малий і поганий!» Качурові тоє не було в смак, і [він] сказав тілько: «Так, так, так!»
Но як хлопці вночі до павича закрались, пера єму вискубали і павич з болізни умирав, тогди прийшов качур і питав, що му сталося, а павич мовив: «Ах, брате! Моя красота позбавила мене життя!»
А качур знов сказав: «Так, так… Так каждому буває, хто ся своєю красотою величає!»