Було собі два брати, один бідний, а другий багатий. Одного разу вийшов бідний брат на поле багатого. Бачить, що ходить по полю якась жінка, збирає колоски і кладе під копи. Він вийшов до тієї жінки та й питає її:
— Ти хто така?
— Я доля твого брата.
— А де ж моя доля?
— Он лежить під копою, спить.
— Що ж їй зробити, щоб вона була поворотна як і ти?
— Ось я тебе навчу, — каже доля багатого, — ти підкрадися потихеньку, схопи її за косу і бий та приказуй: «Оце тобі, лиха доле, лінощі! Оце тобі за те, що злидні через тебе обсіли!»
Послухав бідний брат цієї поради і пішов ловити свою долю. Підкрався, простягнув руку і хотів схопити її за косу, а вона верть та втекла. Бігав бідний брат за своєю долею, бігав — не спіймав. Пішов бідувати далі.
Праця робить щасливим і багатим життя, даремно ганятися за тим, чого можеш сам досягти.