У ворони хтось украв вороня. Вона з журби полетіла в ліс, сіла на дерево, під яким був маленький яструб. Вона взяла яструба, воспитала його і від радості кричала:
— Панич! Панич!
Коли ж він підріс і став уже великий, то хотів з’їсти її; тоді вона з серцем стала кричати:
— Урода! Урода! Урода!