Приходи їден чоловік до куми, а кума якраз полоче. В руках у неї добрий кавалок мила. Кум підійшов та й помацав ту жінку. А вона його тим кавалком у голову. На голові зразу вискочила ґуля, а милиння в око зайшло. Узявся кум за голову та й стоїть. Аж тут чоловік надходи.
— Що з вами, куме? А жінка йому:
— Кум був на ярмарку і лапнув корову за дійку, а вона його ударила в голову. То треба було не так робити. Ти піймай корову за ріг, а потому за вірьовку, та проведи рукою по спині, погладь уздовж тіла, тоді плюнь у руку та й мацай уже за дійку.
А кум стоїть та й мовчить. І розуміє: треба знати, як скакати, щоб карбованця дістати.