Був собі один такий хазяїн, що ото як прийдуть робітники снідати, то він і каже:
— Сип їм заразом обідати!
Поїдять вони ще трохи.
— Сип їм,— каже,— заразом і вечеряти.
А що вже вони там з’їдять? Ото поїдять заразом, він їх тоді весь день на роботі мордує, каже:
— Ви ж уже і пообідали, й повечеряли!
Хіба який води одірветься напитися. От найнявсь до того хазяїна циган. Уранці посідали снідати. Поснідали.
— Сип,— каже хазяїн,— тепер ще їм обідати.
І пообідали вони.
— Давай же їм заразом і вечеряти! Насипала наймичка й вечеряти. Повечеряли вони.
— Ну, тепер,— каже хазяїн,— ідіть на роботу!
— Е,— каже циган,— добрі люди як повечеряють, так і спати лягають. Лягайте, хлопці!