Жила в одному селі дуже незугарна до всілякої роботи жінка. Все скаржилася, що хліб не вдається. Одного разу завітала до неї на гостину кума і, побачивши
зашкарублу від тіста діжу, порадила:
— Ви, кумонько, висвятіть діжу, то й паляниці гарні виходитимуть.
Кинулася молодця до попа. Прийшов батюшка, ллє святу водичку та все рече: — Діжа, діжа, треба тобі віхтя та ножа, а хазяйці сирового бича.
З того часу і діжа в господині була чиста, і хліб удавався на славу.