Давно-давно любив хлопець дівчину. Але женився на другій, а про першу, до якої ходив і кохав, забув.
От перед весіллям мати першої дівчини, зустрівши цього хлопця, каже:
— Ходімо до мене, ти все одно женишся, може, й колись навідаєшся до нас.
— Гаразд, — відповів він.
От приходь він у хату і, як годиться, сідає за стіл. А мати його запитує:
— Що це в тебе?
— Перстень, — відказує хлопець.
— Візьми мій, бачиш який він гарний. — сказала мати.
Хлопець одягнув того персня, що дала йому мати дівчини, а свого скинув. І тільки він його скинув, відразу перетворився на вовкулаку. І побіг у ліс.
Пройшло три роки його життя у лісі. Одного разу він разом з вовками забіг у своє село. Вовки залізли у хлів до одного діда і з’їли коня. Наївшись м’яса, всі вовки побігли в ліс, а вовкулака заліз в жолоб, сів і плаче.
До хліва зайшов хлопчик. Він побачив, що немає коня. Раптом почув вовчий плач. Він швидко побіг до хати і сказав:
— Дідусю, дідусю, у нас вовки коня з’їли і я бачив одного вовка, який гірко плаче.
Дідусь щось кілька хвилин роздумував, а тоді й каже:
— То не вовк, то вовкулака. Веди його сюди.
Коли внук привів його, дідусь глянув на нього. Він був худий, подряпаний.
Тоді дідусь взяв свою нагайку і вдарив вовкулаку три рази. Він зразу ж перетворився на хлопця.
Дідусь нагодував хлопця, дав новий одяг і розпитав у нього, як це, сталось. Він розповів про те , як було і як мати помстилася за свою дочку.
— То вона за дочку покарала тебе, — сказав дідусь, — а тепер дивись, коли вийде дівчина брати воду, вдар її три рази цією нагайкою.
Хлопець дочекався поки дівчина прийшла брати воду. Коли вона побачила хлопця, то запитала його:
— Ти вже не вовкулака?
— А скільки мені ним бути. Своє покарання я вже відбув. Тепер уже твоя
черга.
Він вдарив дівчину тричі нагайкою і вона стала вовчицею. Пустила відра і побігла в ліси.