Раз оголосив цар, що запрошує бідних до себе на обід. Та хто йтиме, щоб гостинець приніс. Багато бідних подумали, подумали, який царю гостинець можна піднести та й не пішли.
А один чоловік з жінкою подумали, та й вирішили піти на обід.
— Хоч у нас немає гостинця, а є гуска. Заріжемо гуску та й принесемо гостинець.
Так вирішили, так і зробили. Зарізали гуску і пішли до царя на обід. Цар прийняв їх, побачив гостинець. Не дуже сподобався йому, але що вдієш. Відбувся обід, тоді він і каже:
— Ну, за гостинець спасибі, але як ти його розділиш між нами?
Мужик подумав, подумав та й каже:
— Я поділю гуску, тільки дай мені шість тарілочок.
А в царя були дружина, дві дочки і два сини. Дали йому шість тарілочок. Зараз чоловік бере ножа в руки, одрізує голову і кладе на тарілку.
— Це вам, царю, так як ви голова в усьому.
Тоді одрізує шийку, кладе на тарілку.
— Це вам, царице, бо ви як під головою в царя.
І їй оддає. А тоді відрізує крильця і кладе на тарілки.
— А це вашим дочкам, щоб вилетіли з вашого дому і заміж повиходили.
А тоді одрізав лапки і положив їх на дві тарілочки.
— Це вашим синам, щоб топтали батьківські стежки. Ну, а це вже
тулубище, тут нічого ділити. То з’їсть сам дурний Хомище.
Цар засміявся, дуже його розуму здивувався. Мало того, що бідного обідом нагодував, так ще й грошей подарував. Прийшли вони додому, обзавелися хазяйством та й стали великими хазяїнами.