Один бідний що не посіє, нічого йому не вродило. А багач каже до него:
— Ти відробиш мені, а я тобі своїми кіньми виорю і своїм насінням посію.
А він йому:
— Відроблю.
Багач своїми кіньми виорав і своїм насінням засіяв. Приходи бідний навесні, дивиться — нема нічого з тої пшениці. Самий синоцвіт. Він приходи та й каже жінці:
— Нема пшениці, самий синоцвіт. А вона йому:
— Ану стань-но, може, вона піде корчем?
Іде він до тої пшениці другий раз, дивиться, не пішла вона корчем. Він розпасіювався та й каже:
— Чорт тебе бери!
І не йде більше в поле, і не дивиться. А люди йдуть та й бачать ту ниву. Та й кажуть йому:
— Василю, от маєш пшеницю — на всю гору. Хоч борону до неї припирай.
А жінка:
— Ану, мой, таки піди подивися.
Він пішов, подивився, а там справді така пшениця, що не зайти в ню. Іде він борозною з краю в край. Та й на середині здибає чорта. Каже йому чорт:
— Ти чого прийшов на мою пшеницю?
— Як на твою? Я орав, сіяв, а ти кажеш, що твоя?
— Правда, що ти орав і сіяв, але ти ж мені подарував її.
— То й що ж тепер буде?
— А жаль тобі? — питає чорт. Чоловік каже:
— Жаль.
— То вийди на цю ниву, і щоб ти був не голий і не вбраний, і щоб не прийшов і не приїхав.
Зажурився він. Як же це все зробити? Дивиться, напроти него йде бабка. Підійшла і питає його:
— Чого ти так ся зажурив, так голову опустив?
— Як мені не журитися? Раз на віку мені пшениця вродила, і ту чорт не дає.
— А що ж він каже тобі?
— Що каже? Каже, щоб я прийшов не голий і не вбраний, не прийшов і не приїхав.
А вона йому:
— Ти не журися. Я тобі все це зроблю. Найди фатку. Найшов він фатку, а вона питає:
— Де твоя нива?
— На горі за селом.
Прийшли вони до тої ниви май ближче. Баба розібралася наголо, як вродилася. І розплітається, і в фатку вбирається. А тоді каже до него:
— Сідай на мене і їдь. Але так, щоб трохи їхав, а трохи йшов ногами.
Він так зробив, як вона казала. А розплетені коси дала всі наперед. Та й не головою йшла вперед, а задом. Підійшли вони май до гори, здибають чорта. А чорт питає:
— Що, прийшов?
— Нє, приїхав.
— Приїхав?
— Нє, прийшов.
— Чим же ти приїхав?
— Не приїхав, а прийшов.
— Та чим же?
— Дивися.
Чорт дивився, дивився і сказав:
— Не знаю, чим це ти приїхав.
І подарував йому пшеницю. Так чоловік вмудрував чорта.