Ішла баба на торг та й несла курку на продаж. Але придивилися на те вовк з лисом та й радяться, як би від неї відібрати ту курку. Каже вовк:
— Іду я.
— Іди.
Підбігає вовк іззаду та й лиш хапати курку з-під пахи, а баба обіздрилася та й курку під другу паху, а вовка — каменем. Приходить вовк до лиса та й каже:
— Не можу узяти, бо баба дуже крепка.
— Чекай, — каже лис, — я відберу її курку, аби не знати що.
— Добре.
Ідуть вони за бабою надзирці, а баба усе дивиться на усі боки, вовк їй дав уже страху. Але прийшла вона до річки та й сіла роззувати чоботи, бо хоче брести. Поклала курку коло себе та й роззувається. Каже лис до вовка:
— Ти сиди тут, не пужай баби, а я іду по курку.
Та й борзо скочив до баби та й хап за чобіт, та й понад берег та убрід. А баба лишила курку та й за ним. Але лис на другім березі лишив чобіт, а сам перебрів воду та й хапнув курку і побіг у корчі. Баба вернулася, а то курки нема.