Здибався чорт з молдаваном і каже йому:
— Давай спробуєм, хто кого переспіває. Ти співай, а я буду нести тебе на плечах. А як я буду співати, ти будеш нести мене. Хто довше заспіває?
— Нє, — каже молдаван, — ти вперед співай, а потому — я. Сів чорт на молдавана, їде й співає. А пісня довга-довга. Молдаван несе, а чорт усе їде та співає. Але кожній пісні приходи кінець. Закінчилася й чортова пісня. Зліз він з молдавана, а молдаван каже:
— Тепер я буду співати, а ти неси мене.
Сів молдаван на чорта і співає, але співає без слів: ’Таля-ляй, галя-ляй!..» І так без кінця. Чорт носи, а молдаван усе: Таля-ляй, галя-ляй!..» Чорт носи, а молдаван усе їдно та їдно. Чорт питає:
— Ти скоро закінчиш?
— Нє, не скоро, — каже молдаван і далі гяляляйкає. Чорт уже втомився носити. Розсердився та як кинув молдавана в землю! Аж защіпки на сорочці в него лопнули. Відтоді сорочка в молдавана так і осталася незастебнута.