Якось, коли колосок був з півметра, то ніхто з людей не цінував його. Тоді бог розсердився на них і забрав увесь хліб разом із тваринами. Але коти почали нявкати, собаки гавкати і не хотіли йти від людей. Бог у них спитав:
— Чого це ви не хочете йти?
А вони йому:
— Тому що ми з людьми добре зжилися і не можемо їх покинути.
Бог і промовив:
— За вашу відданість до людей я вам дам трохи хліба.
Та й дав котам та собакам хліб розміром з пальця. Ото ми їмо котячий та собачий хліб.