Одного разу залетів горобець на подвір’я до одного господаря і почав збирати зерно, яке насипали курям. А кіт побачив це і надумав зловити його. Схопив його за крило та й каже:
— Непогано я зараз поснідаю.
Горобчик був хитрим та й відповідає:
— Та що ви, пане кіт! Невже ви збираєтесь мене з’їсти! Ви ж забули вмитись! А хіба ви не знаєте, що і господар ваш, і господиня, і всі люди спочатку вмиваються, а потім снідають?
— І то правда! — сказав кіт і підняв лапку, щоб добряче потерти свою мордочку.
А горобчик, недовго думаючи, змахнув крильцями і полетів. Дуже розсердився кіт.
— Ну ні, тепер мене вже не обдуриш! — сказав він. — Хай люди роблять як знають, а я спочатку буду їсти, а потім вмиватися.
Та й досі всі коти на світі вмиваються після їди.