У однієї доброї, мудрої старенької запитали:
— Бабусю! Ти прожила таке важке життя, а душею залишилася молодшою за всіх нас. Чи є в тебе який-небудь секрет?
— Є, милі. Усе добре, що мені зробили, я записую у своєму серці, а все погане — на воді. Якби я робила навпаки, серце моє зараз було б усе в страшних рубцях, а так воно — рай духмяний.
Нам дано дві однаково дорогоцінні здатності: згадувати й забувати. Коли нам роблять добро, вдячність вимагає пам’ятати його, а коли роблять зло, любов спонукає забути його.